З заходу до Білгорода вели такі стародавні шляхи: Магістральний, гостинець Івницький, Білогородський гостинець або Старий Житомирський, який йшов від німецького Регенсбурга до Галицько-Волинського князівства і далі через Житомир та Білгород на Київ. По ньому княгиня Анна, донька Ярослава Мудрого їхала виходити заміж за французького короля Генріха I і стати королевою Франції.

Перетинаючи розвідний міст західного напрямку біля порту на річці Ірпінь, починається підйом - Брамів узвіз в стародавнє місто Білгород. На шляху узвозу знаходиться давня криниця. Далі дорога йде вгору через яр, високі вертикальні схили якого, висотою приблизно 40 - 50 м стоять, наче стіни, з оборонними спорудами на горі. Ширина яру 15 - 20 м і звужується у формі пляшки до 10 - 12 м перед міцною брамою. При розбудові Білгороду було поєднано переваги ландшафту місцевості з воєнними інженерними спорудами, що зробило місто неприступним, про що свідчить літопис. Якщо хтось би вирішив напасти з цього напрямку на місто, опинився би у пастці під ніщивним обстрілом захисників.