Храм святих Апостолів відрізняється рідкісним на той час багатим оздобленням. Літописні свідчення підтверджуються археологічними розкопками останків собору Апостолів, які виявили різнокольорові поливні підлоги, фресковий і золотистий розпис стін, що справді підтверджують його пишність. Закінчення будівництва цієї церковної споруди вважалося її будівельниками, як одна з найважливіших подій державного життя. І тому була ознаменована влаштуванням особливого бенкету, з багатими дарами представникам духовенства не лише Білгородської єпархії, а й усієї Київської Русі. Неподалік собору Апостолів виявлено останки ще одного трохи меншого храму, ніж церква святих Апостолів, але досить великого чотиристовпного храму, в якому в 1189 був похований єпископ Максим. Вважають, що храм був усипальницею білгородських єпископів.

У єпископській ієрархії престолів, Білгород споконвіку займав перше місце. Цей факт засвідчений офіційним списком митрополій Константинопольського патріархату, складеним в останні роки правління візантійського імператора Мануїла I Комніна (1143-1180) і зберігся в єдиному рукописі - cod. Athenisensis 1371 (XII/XIII ст.); для історії Руської церкви він, важливий тим, що містить переліки єпископій кожної митрополії, який починається саме з Білгородської, продовжується Новгородською,Чернігівською, Полоцькою, тощо (перший в списку - головніший).

З часу заснування єпископської кафедри Білгород завжди зберігає свою окрему єпископію, і в літописах згадуються імена єпископів: Микита, Микита ІІ, Стефан, Лука, Миколай, Микита ІІІ, Феодор, Максим, Адріан, Діонісій, Петро, Григорій, Іоан, Кіріней, Алексій, Кирило.

Від 18 жовтня 2007 року рішенням Священного Синоду УПЦ відновлюється древня Білогородська вікарна кафедра, куди було призначено архієпископа Миколая.

21 грудня 2017 року рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви був обраний єпископом Білогородським, вікарієм Київської Митрополії та ректором Київської духовної академії і семінарії архімандрит Сільвестр (Стойчев).

Білгородські єпископи грали активну роль в міжнародній політиці, наприклад: Білгородський єпископ Петро на Леонському соборі в 1244 році представляв Інтереси Русі і був посланцем від Константинопольскої церкви у питанні про об'єднання Грецької і Римської церков.

Поварні побудовані приблизно у Х ст. на западній стороні дитинця. Зазвичай їх будували недалеко від палацу, щоб їжа була подана гаряча та вчасно, тому висока вирогідність, що поруч з поварнями є залишки князівського палацу і будинку єпископа.

Ці поварні були досліджені, описані та законсервовані. Пропонуємо їх зробити доступними для загального кола громадськості, накривши їх скляною спорудою, через яку можна розглядати деталі, не пошкоджуючи старовину.

Яр дозволяв згори накрити ворога шквальним вогнем на підступах до брами і мав кут повороту 90 градусів біля самих воріт, що уповільнювало проходження ворогів, унеможливлювало використання тарана для взяття брами через брак простору і дуже ускладнювало потрапляння в місто. Якщо ворог теоретично пройшов перехресний вогонь в яру, якимось чином взяв браму і потрапив у місто, то він опинявся в оборонній пастці - захабі. Захаб виглядав, як рукав, шириною 3 метра і довжиною 500 м, з обох боків якого знаходились оборонні вали, зверху яких стояли забороли, звідки вівся вогонь по нападниках. Цей рукав перетинав весь Посад до наступної оборонної споруди - Дитинця, перед яким був ров, потім вали близько 20 м і стіни Дитинця. Білгород неодноразово був в осаді, але немає ні одного свідчення в Літописах, що Білгород було повністю захоплено. Поєднання особливого рельєфу з оборонними спорудами князь Володимир талановито використав для захисту міста.

Вали мають особливу інженерну конструкцію - дерев’яний зруб, засипаний в середині ґрунтом у поєднанні із сирцевою кладкою і вся конструкція засипана зовні грунтом. Таке рішення було передовим у своєму військово-інженерному рішенні для кінця Х — початку ХІ ст. на території Русі.

Ми пропонуємо побудувати браму на місці попередньої, в історичному вигляді в поєднанні з сучасним простором. В брамі розмістити оглядовий майданчик і інші приміщення, згідно потреб розвитку. Також розкопати і показати вал в розрізі, накрити цей розріз скляною конструкцією для широкого загалу. Розчистити дорогу, яка проходить через браму в бік яру для для огляду історичних локацій.

Вони мали розмаїття форм, розмірів, орнаментальних композицій. Також в Білгороді займалися металургійним виробництвом та обробкою металу, для виготовлення предметів воєнного, побутового, будівельного, промислового призначення, інструментів та інше.

Ці об'єкти знаходяться на південноу посаді, були досліджені, описані та законсервовані. Пропонуємо їх зробити доступними для загального кола громадськості, накривши їх скляною спорудою, через яку можна розглядати деталі, не пошкоджуючи старовину.

Пропонуємо зробити на валах на гвинтових сваях помости, які не пошкоджують конструкцію валу, для прогулянок вздовж оборонних валів. Там відкривається чудовий краєвид. Це гарна нагода продовжити прогулянку на свіжому повітрі по історичному комплексу, який дає можливість обійти кордони міста Білгород і заглянути у минуле, відвідавши історичні локації Південного посаду.

Печеніги підступили до міста і обложили його, знаючи, що князя Володимира і його дружини не має в Білгороді. Вони хотіли взяти місто змором і відрізали всі шляхи для доставки їжі. Коли жителі вже вирішили здатися від голоду і відкрити ворота ворогам, один старець порадив, як обвести навколо пальця печенігів. Він запропонував вирити дві ями, де заховати зварений кисіль з останніх залишків зернових. І коли жителі запросили до себе на перемови представників нападаючої сторони, то показали їм, як вони чудово справляються і сама земля іх годує, дістаючі відрами їжу прямо із землі, тому вони даремно витрачають час і сили на марну осаду. Печеніги повірили і покинули Білгород. Князь Володимир за виявлену кмітливість назвав старця "Киселем" і з того часу пішов род Киселів.

Ми пропонуємо зробити історичну репліку колодязів, як туристичну локацію, з привабливим місцем для фотографування.

У більшості своїй - це поховання з інвентарем, що представлені фрагментами керамічного посуду, пряслицями з каменю та глини, фрагментами браслетів, скроневими кільцями, необробленими фрагментами пірофіліту, кістками тварин, цвяхами від труни. У деяких похованнях зафіксовано рештки парчевих пов’язок, тканих золотими або срібними нитками, що знаходилися в районі шиї або на грудях. Орнамент, що вишитий на комірах, нагрудних вставках або пов’язках на голову зображував кола, плетінку, розетки, сітку ромбів тощо. Гаптування виконувалося технікою «в прокол» або «в прикріп». Використовувався шовк в Х ст. з Візантії, але крім нього залучали тканини іранського або середньоазійського походження. Є одне із поховань за обрядом кремації, яке виявлено на території цвинтара так зване «у човні» або «лодья», у яких ховали людей із високим соціальним статусом. Крім плавального засобу в могилу клали похоронні дари, які відповідали статусу померлого і могли стати в нагоді йому в потойбіччя. Імовірно, покійник вирушав кораблем чи човнем в потойбічний світ. Унікальний опис обряду спалення в човні вождя русів із рабинею залишив арабський мандрівник і письменник 1-ї половини X століття Ібн-Фадлан.
Ми пропонуємо зробити меморіальний знак з описом археологічних знахідок з облаштуванням території.

В брамі розмістити інформаційно-туристичний центр. А також розмістити музей міста Білгорода - Білогородки, від давнини до сьогодення. Повернути з фондів, музеїв археологічні знахідки, які відносяться до Білгорода. Розташувати у брамі кафе, сувенірний магазин, кімнату матері і дитини, туалет, а також інші приміщення, згідно потреб.

Відіграв важливе значення при обороні Києва 1941 року, та частково застосований під час вторгнення російських військ у березні 2022 року.
КиУР складався з трьох ліній оборони. Перша лінія оборони проходила від Дніпра по річці Ірпінь до Білогородки. В Білогородці розташовано біля десятка дотів, деякі багатоярусні.

Перші бої для дотів почались 11 липня 1941 року на західних підступах до міста. З німецькими танками, що наступали по Житомирському шосе, билися доти Центрального опорного пункту (№№ 408, 409, 410, 411, 412). На другий день боїв німці перенесли основний удар в район села Білогородка. Танки не змогли подолати затоплену заплаву р. Ірпінь, а мотопіхота була зустрінута вогнем частин КиУР за підтримки Білгородського опорного пункту (№№ 379, 382, 384, 402, 403).

Частина дотів розташована біля набережної річки Ірпінь, під схилами старовинного міста Білгород (вказані на схемі).

Пропонуємо на набережній побудувати кафе, ресторани з відкритими терасами, великими оглядовими вікнами, музикою і ліхтариками, різноманітною кухнею. Смачна іжа - це богиня відпочинку, без неї відпочинок ніколи не буде повноцінним. Заклади харчування в поєднанні з сучасними ігровими кімнатами і вуличними майданчиками для дітей будуть протягом року завжди актуальні.

Для цього пропонуємо організувати сучасні і безпечні спортивні майданчики різних напрямків, щоб дорослим і дітям було тут цікаво. Це може бути спортивне знаряддя для роботи з м'язами, тенісні столи, волейбольні/баскетбольні/футбольні майданчики для активного відпочинку, а також зручні локації для медитації та розтяжки. Веселі діти та підлітки можуть займатися тут спортом, що буде здоровою і правильною альтернативою витрачанню часу на гаджети та дворові посиденьки в сумнівних компаніях. Завдяки цьому комплексу вцілому (іжа, прогулянки, історичні локації) буде дуже зручно в одному місці отримати всі необхідні речі: поїсти після заняття спортом, відпочити на набережній, надихаючись природою.

Зараз набуває популярності спільний сімейний відпочинок з прогулянкою на велосипедах. Це весело, корисно для здоров'я, зближує сімейні стосунки. Саме тут можна буде прокатитися на свіжому повітрі вздовж річки Ірпінь, з гарним видом на простір. З набережної можна буде поїхати в ліс, вдихаючи смачне і корисне повітря соснового лісу, де можна вибрати доріжки різної складності, або поїхати в розкішний Центральний парк вздовж річки Бочанки. Далі можна буде виїхати на Південний посад і повернутися на набережну через Брамів узвіз на парковку Р3. Також на набережній будуть зони відпочинку, кафе, зона барбекю, спортивні і дитячі майданчики, що задовольнить всі потреби і зробить відпочинок - повноцінним.

Пропонуємо побудувати на набережній окрему від пішоходів велодоріжку, щоб вона не заважала пішоходам і була безпечною для них, з чудовим покриттям. В лісі прокласти веломаршрути різної складності з зупинками, де можна відпочити, випити води, сходити в туалет. Також організувати якісні і безпечні, навіть для дітей, веломаршрути по всій Білогородці, які будуть закольцовані з набережною.

Відсутність великих забудов, широкий краєвид на природу, з іншої сторони вид на старе місто Білгород, роблять це місце особливим і незабутнім. Сюди захочеться прийти ще раз. Тут можна буде закинути вудки, викупатися, пограти у фрізьбі чи бадмінтон. Тут можна посмажити їжу. Особливо цінно те, що є можливість самому приготувати зі своїх продуктів своїм улюбленним способом найсмачнющі блюда. В критих альтанках зі столом і лавками, можна буде сидіти компанією або сімейним колом, бути захищенними від дощу і сонця, невимушенно спілкуватися і їсти разом. На місці будуть присутні вуглі для вогню і самі барбекю, де можна готувати. Тут незабутньо можна провести час. Охорона, вода, туалети, корзини для сміття і недалеко паркінг - зроблять це місце культурним, чистим, естетичним місцем відпочинку.

Пропонуємо поставити альтанки зі столами і лавками для спілкування і приймання їжі, що зручно захищають від сонцю та дощу. Поставити барбекю поруч з кожною альтанкою, вуглі, баки для сміття. Організувати забор води для миття рук і посуду, туалет.

Свято - це особливий день, який ми чекаємо з натхненням; спалах радісних емоцій, які виходять за межі буденності; спогади на пам'ять, які закарбовуються з дитинства. Подарувати таке свято можна в цьому надзвичайному місці. Набережна може виступати майданчиком для ярмарок на Різдво, Новий Рік, національні свята. На набережній або на іншому березі річки достатньо місця для організації концертів і фестивалів. Це зручна локація для таких гучних заходів, бо знаходиться на окраїні Білогородки під схилами, що не буде заважати місцевим жителям, і недалеко від столиці.

Тиша, яку перебиває тільки дитячий сміх, небо, на яке можна дивитися нескінченно, річка і неосяжна далечінь, яка розгортає і насичує душу спокоєм - все це можна буде знайти тут, на Білогородській набережній. Вздовж річки Ірпінь можна облаштувати на березі помости для рибалок з лавками для відпочинку. На газоні можна організувати лежаки, зони для сімейного пікніку. Пропонуємо також зробити зони з навісами від дощу, щоб в любу погоду можна було залишитись на природі, не зважаючи на природні явища.