Історії про Білгород Київський
Як українці Росію просвіщали
Стародавня мініатюра. У 1147 році Білгородський князь Святослав Ольгович в Москві в гостях у Київського князя Юрія Долгорукого. Це перша згадка в літописі про Москву.
Бути схожим на Київ означало бути частиною великої цивілізації

Слово «Україна» вперше згадується в 1187 році у Повісті минулих літ. У статті ми використовуємо термін «Україна-Русь» для опису історичної держави на території сучасної України, щоб відрізнити її від Росії, яка з’явилась лише у 1721 році.
Ця стаття розповість, яким чином з України - Русі поширилося просвітництво на землі сучасної Росії та як виникла російська мова.
Щоб краще зрозуміти цей процес, скористаємося добре відомою в історії аналогією — поширенням латини після завоювань Римської імперії.

Приклад Риму: як поширювалася латинська мова

Латинська мова активно просувалася слідом за римськими легіонами у Британію, Галію (Францію), Іберію (Іспанію) та інші регіони. Після завоювань на цих землях будувалися храми, велось просвітництво, богослужіння виключно латиною. Діловодство, листування, церковні канони — все функціонувало латинською. Це була мова еліти, науки, влади й церкви.
Навіть через століття після падіння Риму латина залишалася мовою Католицької церкви — символом єдності та влади Риму на завойованих територіях

Київський князь Юрій Долгорукий засновник Москви 1147р.

Україна - Русь і прихід церковнослов’янської мови

Повернімося до історії Русі. До прийняття християнства на її території існували десятки слов’янських племен — деревляни, поляни, сіверяни, дреговичі, радимичі та інші. Кожне плем’я мало свій діалект, мовні особливості, які в майбутньому сформували українську мову.
Ситуація змінилася з приходом християнства до Моравії (сучасна Болгарія, південні слов’яни). Центр християнства знаходився у Візантії, де на той час була грецька мова. Болгари хрестилися. Святе письмо і служіння на грецькій мові було важко розуміти. Постала необхідність перекладу писань на зрозумілу мову. У IX столітті брати Кирило і Мефодій створюють абетку і перекладають з грецької Святе Писання мовою, яка отримала назву — церковнослов’янська.
Коли Київський князь Володимир прийняв християнство в 988 році, Русі були потрібні святі тексти зрозумілою мовою — для служб, статутів і діловодства. Церковнослов’янська ідеально підходила — вона вже була структурована і більш-менш зрозуміла східним слов’янам. Народ розмовляв рідною мовою – руською, яка в подальшому стала українською, а в церкві, офіційною мовою діловодства  і просвітлення була церковнослов’янська.
Реріх М. Давні русини на Дніпрі
Розширення Русі та мови на території сучасної Росії

Поворотним моментом в експансії України-Русі став похід Київського князя Володимира на схід. У «Повісті минулих літ» є цікавий епізод:
У 985 році Добриня з новгородцями брав участь у переможному поході князя Київського Володимира на волзьких булгар. Оглянувши полонених, Добриня зауважив, що всі вони в чоботях, і сказав князю: «З таким багатим народом краще мир тримати — вони данини не платитимуть. Ходімо краще шукати лапотників».
Ця історія показова. Вплив України-Русі з того моменту почав активно розширюватися на північ, завойовуючи або приєднуючи нові землі через війни, династичні союзи чи торгівлю. Україна-Русь поширювала на цих територіях  просвітництво, владу, культуру, архітектуру, правила, традиції та адміністративні норми. І найважливіше — Русь духовно збагачувала підкорені народи: будувала церкви, де богослужіння, навчання та діловодство велись церковнослов’янською мовою.  Саме церква стала основним джерелом розповсюдженням церковнослов’янської мови. Також на ці церкви розповсюджувалась влада Київської мітрополіі. Церковнослов’янська стала мовою еліти — князів, дружинників, священників та освічених верств. Місцеві еліти прагнули наслідувати Київ — у моді, архітектурі, правилах. Бути схожим на Київ означало бути частиною великої цивілізації. Цей процес дуже схожий на те, як Рим поширював свій вплив на Європу.
Реріх М. "В гості"
Народна мова і «мова еліти»
Просте населення на нових землях продовжувало спілкуватися місцевими діалектами. Церковнослов’янська мова не витіснила народну — вона існувала поряд із нею як мова влади, церкви та освіти. З часом ці два шари почали впливати один на одного, формуючи так звану «російську мову», як латина в різних частинах Європи перетворилася на французьку, іспанську чи італійську.
Пам'ятник, місто Володимир-на-Клязьмі, Росія. Рівноапостольний князь Київськоий Володимир і святитель Федір, хрестителі Володимирськой землі.
Висновок

Історія мови, культури, просвітництва на території сучасної Росії — це історія впливу розвиненішої цивілізації на іншу. Це результат складного, багатовікового процесу. Якщо ви хочете зрозуміти, звідки прийшли абетка, російська мова, церковні традиції, писемність і культура — починайте не з Москви, а з Києва. Саме Україна-Русь принесла світло, віру і знання на ті землі, які сьогодні називають Росією.

Приклад 5 міст, заснованих князями України-Русі. Перші церкви, збудовані в цих містах.
Князі, будуючи нові міста, брали приклад із уже збудованих у себе на батьківщині в Русі. Вони копіювали все: храми, архітектуру, назви, закони, структуру — в найкращому вигляді.
  1. Володимир-на-Клязьмі, 990 рік — збудував Київський князь Володимир Святославович. У ті ж роки збудовано церкву Успіння Святої Богородиці. Пізніше кам’яний храм збудував Андрій Боголюбський — син київського князя Юрія Долгорукого.
  2. Ярославль, 1010 рік — збудував Київський князь Ярослав Мудрий. У ті ж роки збудована церква на честь пророка Іллі.
  3. Москва, 1147 рік — збудував Київський князь Юрій Долгорукий. Приблизно в ті ж роки збудовано першу церкву в Москві — Різдва Івана Предтечі.
  4. Суздаль, 982 рік (за істориком Татищевим) — збудував Київський князь Володимир Святославович. У 1024 році згадка в літописі про повстання волхвів і ймовірне будівництво Ярославом Мудрим. Перша згадка про церкву — у 999 році: «святого Олександра-вірменина». У 1096 році літопис згадує створення в Суздалі подвір’я Києво-Печерського монастиря.
  5. Рязань (стара назва — Переяславль Рязанський), 1095 рік — збудував Чернігівський князь Ярослав Святославич. Собор Бориса і Гліба (князі Русі, сини Володимира) збудовано у 1152 році — майже одразу після заснування Переяславля Рязанського.

Автор статті Сміцькой Дмитро
Ми пропонуємо створити історико-археологічний та парковий комплекс з туристичними локаціями, які описані в розділі Програма розвитку, в поєднанні з містами відпочинку, об'єктами харчування, місцями торгівлі, сувенірними лавками, спортивними локаціями.
Якщо Вам сподобалась стаття, будь ласка поділіться нею зі своїми друзями та знайомими. Зайдіть, будь ласка, на наші ресурси у |Facebook|, |Telegram| і підпишіться, щоб отримувати сповіщення про дослідження, статті, новини. Поширте на своїх сторінках в ФБ, Інстаграм, поставте лайк. Допоможіть зробити унікальну історію Білгорода відомою!